Вечір вже спускається на місто, огортаючи легкою прохолодою та приємним шумом. Я так тебе чекала, аби вдихнути на повні груди. Вітаю, вечірній Києве, де ж ти так забарився?

  


Знаєте, а я не знаю з чого заведено починати, багато людей зараз пожартують, що «з початку», мабуть, то вірно, але хіба так цікаво? Хіба в книжці найцікавіше - це початок чи витік річки виглядає хоч трохи величаво? Тож, пробачте мені таку дивакуватість - я почну з середини.